Не соромся вчитися і в зрілому віці. 
Краще навчитися пізно, ніж ніколи.

Езоп

Методична робота – важлива складова післядипломної педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виробничого процесу. Участь у методичній роботі має бути професійним обов’язком кожного педагогічного працівника.

 

Принципи, зміст і форми організації методичної роботи в ПТНЗ

 

За якими ж принципами будується методична робота в навчальному закладі?

Принцип актуальності, зв’язку з життям, з практичною реалізацією завдань розвитку навчального закладу. Дана група принципів орієнтує організаторів методичної роботи на повний і точний облік сучасного соціального замовлення суспільства. Принцип вимагає обліку не тільки глобальних проблем сучасності, але й проблем даного колективу педагогів.

Принцип науковості методичної роботи націлює керівників на досягнення відповідності системи підвищення кваліфікації педагогів сучасним науковим досягненням у різних областях. Реалізація його включає глибокий аналіз конкретного стану справ у навчальному закладі, вивчення важливих сторін особистості й діяльності педагогів.

Принцип системності вимагає підходу до методичної роботи як до цілісної системи, оптимальність якої залежить передусім від єдності цілей, завдань, змісту, форм і методів роботи з педагогами, від спрямованості на високі кінцеві результати. Цей принцип дуже добре реалізується через систему роботи над єдиною методичною темою.

Принцип комплексності передбачає єдність і взаємозв’язок усіх сторін і напрямів підвищення компетентності педагогів з питань: власних методик, дидактики, теорії виховання, психології, педагогічної етики та розвитку загальної культури.

Принцип систематичності, послідовності, наступності, безперервності передбачає охоплення педагогів різними формами методичної роботи протягом усього навчального року, перетворення методичної роботи в частину системи безперервної освіти.

Принцип творчої активізації передбачає не тільки творчий характер самої методичної роботи, але й створення в навчальному закладі такої системи роботи з педагогами, яка б забезпечувала дієве стимулювання творчих пошуків педагогів.

Принцип конкретностіоблік особливостей конкретного навчального закладу, педагога, диференційований підхід до педагогів.

Принцип спрямованості на виділення головного, суттєвого в підвищенні кваліфікації педагогів. Даний принцип витікає з ідеї виділення провідної ланки в будь-якій діяльності для кожного моменту часу й націлює організаторів методичної роботи на постійний пошук найважливіших пріоритетних проблем і напрямків розвитку компетентності та форм роботи з педагогами.

Принцип єдності теорії і практики. При всій практичній спрямованості методичної роботи цей принцип виступає одночасно проти двох небажаних крайностей: недооцінки ролі і значення теорії та надмірної теоретичності методичної роботи, проти розриву між теорією і проблемами практики навчально-виховної роботи.

Принцип оперативності, гнучкості, мобільності. Творча суть методичної роботи в умовах динамічного розвитку  учнівського життя, постійна зміна обстановки, ускладнення проблем вимагає уміння оперативно та гнучко реагувати на всі зміни, перебудовувати при необхідності систему методичної роботи.

Принцип колективності. Реалізується при умові розумного поєднання загальноучилищних, групових та індивідуальних, формальних і неформальних, обов’язкових і добровільних форм і видів методичної роботи та самоосвіти педагогів.

Принцип створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи, творчих пошуків педагогів.

Функції методичної роботи розрізняють відносно:

  • загальнодержавної системи освіти, педагогічної науки та передового досвіду;

  • педагогічного колективу навчального закладу;

  • конкретного педагога.

До першої групи функцій методичної роботи належать:

  • осмислення соціального замовлення, найважливіших вимог суспільства й держави до навчального закладу, конкретних програмно-методичних вимог, наказів, інструкцій вищестоящих органів освіти, їх сучасне і правильне доведення до кожного працівника;

  • впровадження досягнень передового педагогічного досвіду, досвіду педагогів-новаторів;

  • впровадження та використання досягнень і рекомендацій психолого-педагогічної науки;

  • поширення за рамки навчального закладу його кращого досвіду.

До другої групи функцій методичної роботи належать:

  • згуртування педагогічного колективу, перетворення його в колектив однодумців;

  • вироблення єдиних педагогічних правил, загальних цінностей, традицій, ритуалів і т.п.;

  • аналіз конкретного навчально-виховного процесу та його результатів на рівні змін знань, умінь, навичок, вихованості учнів;

  • попередження й подолання недоліків і труднощів у діяльності педагогів, виявлення, узагальнення та поширення внутрішнього передового досвіду, обмін цінними педагогічними знахідками;

  • попередження й подолання формалізму та перевантаження в педагогічній діяльності;

  • стимулювання масової педагогічної творчості й ініціативи педагогів;

  • залучення колективу до науково-дослідницької, дослідно-експериментальної  роботи з актуальних проблем навчального закладу, до участі в цілеспрямованому створенні нового досвіду діяльності.

До третьої групи функцій методичної роботи відносяться:

  • удосконалення, збагачення знань педагогів, розвиток світогляду, професійно-ціннісних орієнтацій, переконань, які відповідають завданням перебудови суспільства та освіти в умовах модернізації;

  • розвиток мотивів творчої діяльності;

  • розвиток стійких моральних якостей особистості;

  • розвиток сучасного, діалектичного стилю педагогічного мислення, таких його рис, як системність, конкретність, гнучкість, економічність, почуття міри і т.д.;

  • розвиток професійних навичок, педагогічної техніки, виконавської майстерності;

  • розвиток культури емоцій і вольових проявів педагога, саморегуляції у професійній діяльності (управління власними психологічними й фізіологічними станами);

  • формування готовності до професійної самоосвіти, самовдосконалення.

Всі ці функції-завдання досвідчені, творчо працюючі керівники враховують при проектуванні методичної роботи.

Зміст методичної роботи формується на основі різних джерел. Серед них:

  • закони, нормативні документи, інструкції, накази Міністерства освіти і науки, обласних органів освіти, які визначають завдання всієї методичної роботи;

  • програма розвитку навчального закладу, стандарти й базисний навчальний план, авторські альтернативні програми, підручники та навчальні посібники, які дозволяють розширити, обновити традиційний зміст методичної роботи;

  • нові психолого-педагогічні, психолого-фізіологічні й методичні дослідження, що підвищують науковий рівень методичної роботи;

  • інновації, нововведення, які по-новому розкривають зміст методичної роботи;

  • діагностика й прогнозування стану навчально-виховного процесу, рівня навченості, вихованості й розвитку учнів, які допомагають визначити методичну тему, основні завдання, проблеми методичної роботи та самоосвіти;

  • масовий і передовий досвід методичної роботи в навчальних закладах області, який допомагає уникнути помилок;

  • максимально творчий підхід до вибору змісту й організації методичної роботи.

Можна виділити такі напрями підготовки педагогів до професійної діяльності:

  • світоглядний і методологічний;

  • індивідуально-методичний;

  • дидактичний;

  • виховний;

  • психолого-фізіологічний;

  • етичний;

  • технічний.

За цими напрямками (з урахуванням їх взаємопроникнення) визначається і зміст методичної роботи. Мета, завдання та зміст методичної роботи у свою чергу визначають її форми.

Форми організації методичної роботи в навчальному закладі. Форма визначається як внутрішня структура, будова та спосіб взаємодії елементів явищ. Керівництво навчальним закладом має прагнути до створення такої системи форм, яка позитивно впливає на формування взаємовідносин усередині колективу.

 

Методична рада

В освітніх закладах створюються методичні ради, які організують методичну роботу педагогічного колективу.

Методична рада координує всю методичну роботу, що проводиться в навчальному закладі, акумулює нові, передові ідеї і перетворює їх у життя. До методичної ради входять кращі, найбільш досвідчені педагоги, які досягли високих показників у навчанні та вихованні учнів, педагоги-майстри, керівники методоб’єднань, керівники шкіл передового досвіду, кращі класні керівники. Очолює раду й несе відповідальність за її роботу заступник директора з навчально (науково)-методичної роботи (методист). Контролює роботу методичної ради директор навчального закладу.

Методична рада навчального закладу реалізує завдання методичної роботи, визначені на поточний рік, бере участь у плануванні методичної роботи, спрямовує роботу предметних методичних об’єднань педагогів та шкіл передового досвіду, очолює роботу з підготовки та проведення внутрішньоучилищних педагогічних читань і методичних конференцій, визначає та розробляє тематику доповідей на них, виходячи з місцевих умов і потреб навчального закладу, разом з бібліотекарем складає бібліографічні списки за обраними темами. Підготовлені доповіді ретельно вивчаються й рецензуються членами ради, визначаються ступінь і якість їх готовності. На основі цих доповідей рада розробляє проект рекомендацій, узагальнює та поширює передовий педагогічний досвід.

Методична рада визначає проблематику та розробляє програму семінарів, практикумів з педагогами з окремих питань, визначає тематику та методичні цілі відкритих уроків, їх систему, координує терміни проведення.

Засідання методичної ради проводяться двічі на семестр.

Методична рада координує всю методичну роботу. Це творча лабораторія навчального закладу, яка акумулює нові, передові ідеї і перетворює їх у життя.

 

Методична рада не підмінює роботу педагогічної ради, а реалізує і втілює в життя її рішення.
 

 

Методичний кабінет

В методичному кабінеті навчального закладу зосереджуються матеріали на допомогу педагогам: документи Міністерства освіти і науки України, матеріали щодо реалізації основних напрямів модернізації загальноосвітньої і професійної школи, матеріали на допомогу класному керівнику, педагогу з проблем самоосвіти, матеріали педагогічного досвіду, рекомендованого до впровадження, методичний бюлетень. Ці матеріали зберігаються і в базі даних ЕОМ. Окремо представлені новинки педагогічної літератури, систематизована за темами та розділами картотека.

При оформленні методичного кабінету, визначенні розділів, які мають бути висвітлені в ньому, підборі матеріалів до них треба думати над тим, яку допомогу нададуть ці матеріали педагогам. Адже методичний кабінет – не місце для нагромадження різноманітних матеріалів, а центр оперативної допомоги педагогу в удосконаленні його професійної майстерності.

 
 
close